Кабінет практичного психолога

Практичний психолог

Нестеренко Ольга Володимирівна

Повна вища педагогічна освіта

Харківський національний державний педагогічний університета ім. Г.С. Сковороди, 2003 рік

«Спеціаліст вищої категорії»

Педагогічний стаж роботи – 26 роки

На посаді – 26 років

Електронна пошта [email protected]

Тема, над якою працює психологічна служба «Розвиток і корекція сенсомоторної сфери та пізнавальних процесів дитини».

Основна мета діяльності психологічної служби – забезпечення своєчасного і систематичного вивчення психофізичного розвитку дітей, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних, індивідуальних особливостей, сприяння створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної підтримки всім учасникам освітнього процесу.

Завдання психологічної служби – пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової діяльності.

Нормативно – правова база діяльності практичного психолога.

Графік роботи психологічної служби з часом проведення он-лайн консультацій.

Дні роботи	З якого часу	До якого часу	он-лайн консультації
Понеділок	8.00	12.00
Вівторок	8.00	12.00
Середа	8.00	12.00
Четвер	8.00	12.00	+
П’ятниця	8.00	12.00	+

Практичний психолог працює з дітьми старшого та середнього дошкільного віку за авторською програмою корекційно-розвивальної роботи «Цікаві завдання». Програма узгоджена у жовні 2019 року завідувачем Центру практичної психології та соціальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»В.В.Носенко . Протягом року впроваджується програма розвитку емоційно-особистісної сфери та формування навичок стресостійкості у дітей старшого дошкільного віку «Я та інші». Мета – розвиток соціального інтелекту та емоційно-особистісної сфери дітей старшого дошкільного віку, формування емоційної стабільності дошкільників. З вихованцями молодшого дошкільного віку проводиться індивідуальна корекційна робота.

Корекційно-розвивальна робота

Заняття з розвитку навичок спілкування «Долоньки дружби». В ході колективного малювання діти навчалися знаходити власне місце у загальному просторі, малювали свою долоньку та робили її неповторною. І головне – створювали доріжки та вчилися домовлятися один з одним.

Батькам. Ідеї для занять з дітьми.

Коло – для розвитку сприйняття кольору. Якщо Ваша дитина легко справляється з варіантом на 8 кольорів, завдання можна ускладнювати.

Завдання з помпонами – розвиток сприйняття розміру (великий – маленький). Великі помпони викладаємо на великі кружечки, маленькі – на маленькі. Якщо Ви дасте дитині пінцет, до гра буде розвивати ще й дрібну моторику.

Сенсорне лото – знайди однакове, знайди пару. Ускладненням гри є «знайди пару навпомацки». Досить складне завдання як для дітей, так і для дорослих – можна шукати по черзі. Розвитку зосередженості та чутливості сприятимуть також будь-які дрібниці, які ви покладете в мішечок і запропонуєте дитині вгадати предмет.

Ще одна ідея – танграм, скласти зображення з геометричних фігур. Гра сприяє розвитку просторового мислення (простіше – окоміру).

Матеріал для завдань – фетр, яскравий та приємний на дотик, цікавий та корисний у роботі. Де-які з цих ігор виготовити дуже просто. Фото — з моїх занять і я знаю, що дітям ці ігри подобаються.

Спробуйте. Інтелект знаходиться на кінчиках пальців.

Етичний кодекс практичного психолога.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 №509 «Про затвердження положення про Психологічну службу у системі освіти України».
Лист МОН від 18.07.2019 № 1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019-2020 н.р.»
Лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 20.07.2017 №211/10-1510 «Щодо використання навчально-методичних посібників з розвитку стресостійкості у дітей».
Лист МОН України від 26.07.2012 р. № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».

Дошкільна зрілість.

Цей матеріал призначений батькам майбутніх школярів. Я розповім, які особливості розвитку дитини важливі для успішної адаптації та навчання у 1 класі.

Мотивація. Напевно, дитина знає, що у вересні вона стане першокласником. Пропоную батькам розмовляти з дитиною та налаштовувати її на те, що у школі буде по-різному. «Цікаво, іноді важко, але ти стаєш дорослим і тому починаєш навчання. А ми, твої батьки, будем з тобою поруч і завжди готові тобі допомогти». Доречи, існують спеціальні тести – завдання, які допомагають визначити мотивацію: як відчуває дитина, для чого вона йде до школи (навчатися, спілкуватися з друзями, грати або отримувати гарні оцінки). Зробити це нескладне завдання можна за допомогою психолога.

Довільність поведінки. Усі ми знаємо, що діти здатні часами займатися улюбленою справою. Довільною поведінкою психологи називають здатність чути дорослого, утримувати завдання та виконувати його, навіть якщо завдання здається нецікавим. Тобто здатність керувати власною увагою та вчинками. Ця властивість ніяк не пов’язана з рівнем розвитку інтелекту, але напряму залежить від зрілості нервової системи. Чим молодша дитина, тим менш зрілий в неї самоконтроль. Увагу та здатність до самоконтролю можна тренувати. Перш за все, це рухливі ігри, ігри з м’ячем та ігри з правилами, настільні ігри. Більш складне завдання я даю нижче. Запропонуйте дитині знайти на малюнку, наприклад, усіх зайців та підкреслити їх. Зверніть увагу, як виконує дитина завдання (по строчках, зліва направо, чи у будь-якому порядку, безладно), це важливо. Подібні завдання можна виконувати з дитиною наввипередки, можна з пісковим годинником, а можна потім помінятися та перевірити один одного. Варіантів безліч.

Про розвиток дрібної моторики та самоставлення дитини напишу пізніше. Можна звертатися на консультацію, готова відповісти на запитання, що стосуються особисто Вашої дитини.

Однією із складових успішності дитини у 1 класі є розвиток зорово-моторної координації. Так фахівці називають здатність дитини узгоджувати дії очей та рук,вміння пальців чути інформацію, яку надають їм очі. Відомо, що малювати по пам’яті дітям набагато легше, ніж с натури, оскільки у останньому випадку увага роздвоюється і вони не можуть зкоординувати дії руки та очей. Дійсно, коли дитина перемальовує зразок з дошки, або відтворює елементи у зошиті, увага розподіляється між розгляданням елементу (рухи очей) та руховим актом написання. Якщо ці дії узгоджені між собою, копіювання зразка відбувається успішно. Здатність дитини узгоджувати дії очей та рук можна тренувати. Для цього підійде будь-яке завдання конструювання або малювання за зразком. Зразок повинен бути не складним. Можна роздивитися його разом з дитиною, розібрати, з чого складається картинка та що будемо малювати спочатку, а що потім. До речі, прийом «з чого починаєш», «що намалюєш спочатку, що потім» допомагає дитині позбутися невпевненості у виконанні будь-якого завдання.

Успішність першокласника у виконанні письмових завдань залежить також від того, наскільки дитина «дружить» з олівцем та має розвиненими дрібні м’язи рук. Тут важливо звернути увагу на такі речі:

1. Посадка за столом. Лікоть пишучої руки цілком лежить на столі – це знімає напругу, а значить, зайве навантаження з м’язів руки та всього тулуба. Стопи ніг стоять на підлозі ( або лавочці) – така опора сприяє не тільки правильному розподілу навантаження на м’язи, а й допомагає зберігати увагу.

2. Тримання олівця. У більшості випадків дитина починає тримати олівець у віці приблизно чотирьох років, робить це несвідомо і не завжди правильно. При правильному захваті олівця задіяні м’язи, які здатні витримати навантаження при письмі.

3. Рухливість кисті руки. Часто можна бачити, як при малюванні дитина повертає аркуш. Це відбувається, якщо вона не вміє змінювати напрям лінії за допомогою пальців. Якщо хочете відчути, що таке рухливість кисті — намалюйте коло діаметром близько 4 см одним рухом, не відриваючи олівець від аркушу. Це ж завдання можна запропонувати ї дитині. Впорається, чи ні? Здається, яка різниця, як малювати. Але, повертати зошит при написанні літер у школі буде дуже незручно.

Що можна зробити для розвитку дрібної моторики рук? Раджу прості речі, які зустрічаються у побуті та суто дитячих видах діяльності: тісто, крупа, бісер, шнурки, ґудзики, мозаїка, лего з дрібними деталями. Нажаль, можливість тренувати дрібну моторику за допомогою ґудзиків та шнурків на сьогодні майже відсутня. Не раджу – купувати шкільні прописи з літерами та тренувати моторку за цими прописами.

Шановні батьки!

Відомо, що дитина розвивається та навчається у грі та русі. Тому пропонуємо вам рухливі ігри за правилами як засіб розвитку уваги та довільної саморегуляції. Ці якості- одні з найважливіших у формуванні дошкільної зрілості. Разом з тим, ці вправи не потребують фахової підготовки від дорослого: ви просто граєте та спілкуєтеся.

«Будь ласка». Дитина виконують рухи за командою дорослого, тільки якщо він вимовляє слово «будь ласка». Наприклад, Ви кажете «Руки догори, будь-ласка» — дитина виконує команду. А якщо «Руки на пояс» — не виконує. Ви можете мінятися з дитиною ролями і роль ведучого виконує дитина.
«М’ячики з числами». Вам знадобиться м’яч. Дорослий кидає дитині м’яч та називає будь-яке число від 1 до 10. Дитина, спіймавши м’яч, називає наступне число. Гра досить складна, оскільки увага роздвоюється: треба зкоординувати рухи, щоб зловити м’яч, та в той же час, пригадати наступне число. Ускладнити завдання можна, якщо запропонувати дитині називати попереднє число.

«Заборонений рух». Ведучий показує дитині рухи, один з яких – заборонений, про що вони домовляються перед грою. Необхідно повторювати всі рухи, крім забороненого.